Макроекономічний прогноз

Чого чекати від бюджету-2017

ekonompravda

Пропонуємо вашій увазі експертну колонку економіста CASE Україна Наталі Лещенко для видання “Економічна правда“.

До подачі проекту бюджету на 2017 рік залишилось не так багато часу. А кошторис країни – це важлива складова життя значної частини наших співгромадян (див. “Розмір держави”). Тому поки Мінфін рахує свої цифри, давайте спробуємо заглянути наперед та зрозуміти, що нас чекає наступного року. Адже підготовка проекту бюджету -непросте завдання.

Перше, з чого починається формування бюджету – це реалістичний макроекономічний прогноз. Бюджетний Кодекс зобов’язує Мінфін використовувати прогноз Міністерства економіки і ніяк інакше. А згідно прогнозів Мінекономіки в 2017 році нас чекає ріст реального ВВП на рівні 3%, а інфляція на кінець року становитиме 8,1%. Наскільки це реалістично? Наш прогноз дещо інший. Ми не такі оптимісти і очікуємо в наступному році на 2,5% росту ВВП та 10,7% інфляції.

Однак для бюджету важлива податкова база і тут ми (CASE Україна), виявляється, навіть більші оптимісти ніж Уряд. Через гірший прогноз інфляції ми прогнозуємо 2638,4 млрд грн ВВП у 2017-му році, у той час як уряд через свій інфляційний оптимізм повинен рахувати бюджет на основні 2584,9 млрд грн.

Інший цікавий нюанс урядового прогнозу – це оцінка імпорту та, відповідно, обмінного курсу гривні. І знову CASE Україна стоїть на менш оптимістичній позиції. Зокрема, ми очікуємо, що через прискорений ріст імпорту буде стрімко розширюватись торгівельний дефіцит, що потягне за собою повільне, однак впевнене послаблення національної валюти.

Ми прогнозуємо середні курс на рівні 29,4 грн за долар, в той час як офіційний обмінний курс, який закладають в бюджет, становить 27,2 грн за долар. Ви думаєте такий песимізм для бюджету це погано? Зовсім навпаки. Значна частина податкових надходжень до бюджету – це податки на імпорт.

Наприклад, в держбюджеті 2016 третина запланованих доходів це були надходження від імпортного акцизу, імпортного ПДВ та ввізного мита, а тому чим дорожчий імпорт (у гривнях), тим краще наповнюється бюджет. Окрім того, деякі ставки податків, як-от акциз, прив’язані до валютних еквівалентів, а тому нижчий курс національної валюти дає свої бонуси. Важливо, ми говоримо лише про помірну девальвацію – наслідки валютних шоків вони дещо інші, у тому числі і для бюджету. Іншими словами, на наш погляд, урядовий прогноз доходів бюджету буде дещо занижений, оскільки базується на досить консервативному прогнозі податкової бази.

Другий важливий момент розуміння бюджетних перспектив – зміни в джерелах доходів та в податкових правилах. Що ми про це знаємо? З 2017 року остаточно скасовується спецрежим оподаткування ПДВ для аграріїв. Уряд планує скасувати пільги з ПДВ на послуги освіти, транспорту, підвищити ставку ПДВ на лікарські засоби з 7% до 10%.

Також обговорюється чергове підняття акцизних ставок з нового року. Загалом ці зміни, за нашими оцінками, дадуть додаткові 37 млрд. грн. доходу бюджету. Є також ініціативи, які будуть зменшувати доходи. Зокрема, Мінфін думає запровадити прискорену амортизацію та знизити податковий тягар для мікро-підприємців. На додаток в 2017 році також планується скоротити доходи від прибутків НБУ на 7,7 млрд грн з 38 млрд грн в 2016.

В сумі, податкові пільги та нерегулярні доходи скоротять доходи бюджету наступного року більш ніж на 11 млрд грн. У підсумку, зміни 2017 року обіцяють приріст доходів приблизно на 26 млрд. грн. Попри те, що загалом перспективи наповнення бюджету виглядають добре, є ціла низка ризиків для успішного бюджетного року.

Найбільші ризики – це, звичайно, політичні. Суперечки в коаліції, можливість дострокових виборів, стагнуючі реформи – обіцяють багато сюрпризів бюджетного процесу.
Також не дуже зрозумілі перспективи нового етапу податкової реформи тягнуть за собою певну невизначеність та ризики “несподіваних” податкових змін.  Втім, ризики існують завжди. І навіть у найбільш заможних країнах питання наповнення та розподілу бюджету завжди є болючим.

Без сумніву в Україні і цього року бюджетний процес не буде спокійним. Проте на сьогодні ми можемо з впевненістю констатувати, що після двох років жорстких кризових явищ економічне середовище стало спокійнішим та більш сприятливим, що також повинно відобразитись і на бюджетному процесі.

Вже не плануються різкі зміни податкового режиму і відсутні різного роду шалені квазі-фіскальні зобов’язання по типу погашення дефіциту НАК “Нафтогаз України”. Проблем в бюджетній сфері ще багато, однак такі питання як дефолт та фіскальний колапс вже просто зняті з порядку денного.

А якщо Мінфін ще спроможеться на консервативний кошторис (на основі відомих прогнозів Мінекономіки), то наші бюджетні перспективи будуть виглядати дуже навіть непогано.

Серпень 22, 2016