Новини

Міфи про податок на виведений капітал

crop (1)
Старший економіст CASE  Україна Володимир Дубровський розповів “Новое время” про міфи податку на виведений капітал.

Однією з найважливіших складових антикорупційної податкової реформи в Україні реформа корпоративного податку: заміна корупційно-уразливого податку на прибуток підприємств на податок на виведений капітал (ПнВК).
Радикально спрощується нарахування податку та контроль за його сплатою: немає більше необхідності перевіряти витрати підприємств, бухгалтерський облік стає повністю незалежним (податковий скасовується як такий), а об’єктом оподаткування стають не примарні нараховані суми, які можна оскаржити як завгодно, а безпосередньо документально підтверджені операції. Замість масових перевірок бухгалтерського обліку підприємств, податкові органи отримають можливість зосередитися на контролі великомасштабних зовнішньоекономічних операцій, завдяки яким з України щорічно виводиться близько 10% ВВП.
Бізнес, який не має відношення до таких операцій, вітає звільнення інвестицій від оподаткування – адже, крім звільнення від обтяжливих перевірок і корупційного тиску, він отримує можливість швидше рости навіть в умовах браку доступу до фінансування. Але той факт, що сплата податку відкладається до моменту виплати дивідендів на користь власників, має зворотну сторону: як показує досвід Естонії, першої країни, яка ввела подібний податок (зараз до неї приєдналася Грузія, а Латвія прийняла відповідну реформу), в перші рік- два надходження до державного бюджету різко, майже вдвічі падають, адже звужується податкова база.
В Україні буде так само, як в Естонії, адже вона ніколи не страждала від «офшорних» зловживань такого масштабу. Якщо Україні вдасться стягнути ПнВК хоча б з частини тих потоків, які зараз йдуть в офшори, то можна отримати непоганий компенсатор.
Незважаючи на відносно невелику фіскальну роль нинішнього податку на прибуток (надходження становлять близько 2.5% від ВВП), це означає, що ніякої катастрофи для державних фінансів очікувати не варто: за попередніми підрахунками, бюджет-2018 втратить не більше 30 млрд грн (це без урахування перекриття найбільшого каналу виведення доходів – трансфертного ціноутворення, ТЦУ), яке знаходиться в межах похибки бюджетного планування в Україні, і, швидше за все, буде перекрито збільшенням інших надходжень.
Сумарні втрати бюджету від введення реформи корпоративного податку в 2018 році повинні бути не більшими 30 млрд грн – а можуть стати в рази менше, якщо запрацює дієвий контроль ТЦУ. Це вже залежить від успіхів у реформуванні, і розраховувати на значний ефект в перший рік навряд чи варто – а сума «на кону» дійсно велика, як для звичайної людини. Зокрема, ці додаткові надходження можуть виникнути внаслідок:
- перерахування 50% чистого прибутку НАК «Нафтогаз» в розмірі 25 млрд грн;
- упорядкування обліку земель, яке повинно додатково принести (не менше) 5 млрд грн у вигляді надходжень від земельного податку – таке впорядкування є необхідною складовою впровадження повноцінного ринку землі;
- перенесення на 2018 рік у частині перевищення бюджетних надходжень 2017;
- закриття схем по розкраданню ПДВ за допомогою ризик-орієнтованої блокування податкових накладних – близько 10-12 млрд грн;
- спецконфіскаціі, що її закладали в бюджет, але з високою ймовірністю вдасться отримати
- продовження реформи корпоративного управління держпідприємствами, збільшення прозорості їх роботи (на сьогоднішній день тільки 53 з більш ніж 3 тис. Державних підприємств оприлюднили свої витрати відповідно до закону).
Також зростання пенсій і зарплат, а, головне, реформа теплокомуненерго, повинні зменшити потребу в субсидіях на оплату житлово-комунальних послуг (в бюджеті закладено збільшення витрат за цією статтею). Чималий ефект має дати подальше впровадження системи ProZorro.
Введення ПнВК має стати тим кроком, який остаточно поховає азаровщину, відкривши шлях до ґрунтовної антикорупційної реформи. Воно також може надати нашій економіці потужний поштовх для зростання, резюмує економіст.
Жовтень 4, 2017