Презентації (.ppt)

Нові процедури: пропозиції та впровадження

(.pdf, 498.50 KB )

Основним завданням Консультанта в рамках пілотних проектів було впровадження моделі непрямої оцінки доходів заявника для потреб соціального захисту та посилення інституційної ролі державного соціального інспектора. Пілотування розпочалось у квітні 2009 року. Протягом квітня-грудня 2009 року Консультант розробив моделі непрямої оцінки доходів, підготував та удосконалив декілька варіантів анкет для збору даних в пілотних управліннях, та дослідив можливість для практичного застосування теоретичної моделі непрямої оцінки доходів. Окрім цього, консультант аналізував можливість посилення ролі державного соціального інспектора за рахунок усунення недоліків у законодавчій базі та надав кращі міжнародні практики протидії шахрайству, які можуть бути застосовані в Україні.
Результатом впровадження пілотів стала завершена пропозиція щодо застосування непрямих методів оцінки доходів та розроблена пропозиція щодо посилення механізмів обробки заяв та нагляду за отримувачами соціальної допомоги. Пропозиція щодо покращених процедур обробки заяв та нагляду за отримувачами передбачає загальне посилення системи соціального захисту за рахунок (а) запровадження покращених процедур перевірок для підозрілих та особливих випадків, (б) уніфікації механізмів відбору випадків для здійснення нагляду за отримувачами соціальної допомоги, який буде базуватись на аналізі ризику здійснення шахрайства. Окрім того, невід’ємною частиною посилення системи соціального захисту є перегляд ролі комісій при обробці заяв та коректного створення стимулів для управлінь соціального захисту та отримувачів допомоги/субсидій.
Хоча пропонується широкий підхід для удосконалення механізмів обробки заяв та нагляду за отримувачами соціальної допомоги, подальше пілотування головним чином буде концентруватись на двох компонентах (а) тестування застосування моделі непрямої оцінки доходів заявників в пілотних управліннях та (б) покращення процедур перевірок для посилення інституційної ролі державного соціального інспектора.
На основі аналізу моделі непрямої оцінки ми вважаємо, що одним із методів застосування моделі є формування списків отримувачів допомоги/субсидій від найменш ризикових до найбільш ризикових, на основі різниці між декларованим та оціненим доходом. Найбільш ризикові отримувачі повинні відбиратись для проведення перевірок. Суть експерименту полягає у тому, щоб протестувати, чи відбір випадків для перевірки на основі непрямих оцінок є ефективнішим методом виявлення шахрайства, чи поточний метод також дає задовільні результати.
Другий компонент експерименту – удосконалення процедур для проведення перевірок – концентруватиметься на тестуванні механізмів збору доказів щодо здійснення шахрайства у сфері соціального захисту. Ми вбачаємо у перевірках насамперед механізм збору інформації про підозрілі випадки. У подальшому зібрана інформація повинна розглядатись та аналізуватись як докази у судах чи то комісіях. В рамках експерименту буде тестуватись новий метод для проведення обстеження матеріально-побутових умов заявників/отримувачів, а саме: під час проведення обстеження державний соціальний інспектор визначатиме кількість балів, які відображають добробут отримувачів допомоги/субсидій. Окрім цього, ми вважаємо за корисне протестувати застосування співбесіди із попередженням про відповідальність за надані неправдиві свідчення. Основна мета експерименту – це тестування дієвості розширеного інструментарію для збору доказів шахрайства соціальним інспектором.

Тематичні напрямки
  • Презентації (.ppt)
  • Публікації
  • Соціальний захист


Квітень 1, 2010