Публікації

Зважаючи на провідну роль малого та середнього бізнесу (МСБ) в економіці, державна політика має бути спрямована на розширення доступу МСБ до кредитування. На сьогодні, пряма державна підтримка для МСБ в Україні є малою за обсягами та невідчутною для ринку. Так, в 2012 році в 8-ми з 27-ми регіонів України фінансова підтримка малим підприємствам зовсім не надавалась. Максимальні суми підтримки були надані в м. Києві, Одеській, Луганській та Івано-Франківській областях і склали від 1 до 2 млн. грн. лише для 10-13 малих підприємств. Надто мала кількість підприємств, яким було надано фінансову підтримку, не дозволяє розширити доступ МСБ до кредитування, а значить не виправдовує навіть невеликих коштів, спрямованих на ці цілі. За існуючих бюджетних обмежень, на регіональному рівні політика розвитку малого підприємництва має передусім зосереджуватися на дієвій та результативній дерегуляції бізнес-середовища.

Після кризи 2008-2009 доступ малого та середнього бізнесу (МСБ) до банківського кредитування різко скоротився через падіння економіки і відповідне погіршення фінансового стану МСБ та накопичення банками проблемних кредитів. На разі, банки поступово відновлюють кредитування МСБ, але висувають жорсткіші вимоги насамперед до фінансового стану МСБ та застави, менше надають кредитів на розвиток бізнесу МСБ та частіше відмовляють потенційним позичальникам-МСБ. Cегмент МСБ є перспективним, і банки готові нарощувати його кредитування у 2013-2014 навіть за поточних помірно песимістичних економічних очікувань, але доступ МСБ до банківських кредитів повністю не відновиться через ряд перешкод: повільне економічне зростання, невирішені питання з проблемними кредитами, відсутність прогресу з посиленням захисту прав кредиторів, слабкий фінансовий стан і непрозорість бізнесу МСБ. З боку підприємств-МСБ основними перешкодами є високі відсоткові ставки та банківські вимоги щодо вартості застави. Зважаючи на провідну роль МСБ в економіці, державна політика має бути спрямована на усунення цих перешкод і розширення доступу МСБ до кредитування. На сьогодні, пряма державна підтримка у вигляді пільгових кредитів, інвестицій та відшкодування відсотків за кредитами для МСБ є малою за обсягами та невідчутною для ринку, а заходи щодо відновлення банківського кредитування поки не мають значного прогресу.

Вже пройшло більше двох років з того моменту, коли Президент Віктор Янукович проголосив новий реформаторський курс та представив громадськості Програму економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Амбітний план передбачав багато змін в економічний системі і навіть часткове виконання запланованого обіцяло вивести нашу країну на зовсім інший рівень розвитку. При Адміністрації Президента було створено Комітет з економічних реформ і активна робота почалась. Проте після двох років активних змін та досить суперечливих результатів по багатьом напрямках у суспільстві виникає питання, що з того, що було зроблено було правильним по суті та заслуговує називатись «реформою».

Підприємницький клімат є основою заможності кожного суспільства. Люди, які здатні успішно вести та розвивати власну справу – це той капітал, той «двигун», який дозволяє сучасним країнам рухатись вперед та конкурувати на міжнародних ринках. А тому бережливе ставлення до «підприємницького капіталу» повинно бути аксіомою для мудрого державотворця. На жаль, в Україні можновладці бачать в підприємцях «хапуг» та «експлуататорів», а тому нам так важко сформувати в нашій державі належний сприятливий бізнес-клімат.

Минуло вже півтора роки реформ Віктора Януковича. Амбітний план перетворень по багатьох напрямках показав значний прогрес, однак, загалом, процес реформ поки ще ніхто, навіть серед представників влади, не наважився назвати успішним. Правильно викладені на папері пріоритети та послідовність кроків зіткнулись з фінансовими та політичними інтересами різних груп впливу, а тому природно, що на початку 2012 року план реформ був масштабно «уточнений». Звісно, кожен план з часом потребує коригувань, однак порівняльний аналіз оновлених реформаторських планів показав, що по багатьох напрямках «реформатори» просто відмовляються від своїх початкових нібито шляхетних намірів.

Дослідження “Чинники формування портфельних інвестицій в країнах СНД” виконано в рамках проекту “Політика сусідства Європейського Союзу на Сході: економічний потенціал та майбітній розвиток (ENEPO)”, що фінансується Європейською Комісією. Мета дослідження – оцінити фактори, що визначають динаміку портфельних інфвестицічй до країн СНД.

Презентація, підготовлена для круглого столу “Розвиток пiдприємництва та iнвестицiйний клiмат в Українi”, органiзованого OECD та EU/Tacis Program. Мова: англійська.

У роботі представлено огляд режиму валютного регулювання в Українi, мiжнародний досвiд щодо лiбералiзацiї рахунку фiнансових операцiй та рекомендацiї щодо подальшої політики. Робота виконувалась у рамках проекту Спецiальної робочої групи по розробцi стратегiї економiчних реформ при Аналiтично-дорадчому центрi Комiсiї блакитної стрiчки. Мова: російська

Робота мiстить аналiз поточного стану фiнансового ринку України, проблем, що заважають його ефективному розвитку, та можливих шляхи їх подолання. Мова: українська

14332-img

До цiєї книги увiйшла добiрка статей написаних експертами Гарвард/CASE проекту макроекономiчної реформи в Українi. Головну увагу зосереджено на конкретних заходах реформування та на тому, як цi заходи, пов’язанi мiж собою, а також на питаннях їх прямого/непрямого, тривалого та короткочасного впливу на ситуацiю в економiцi.

Переглянути архів по роках