Публікації

Вже пройшло більше двох років з того моменту, коли Президент Віктор Янукович проголосив новий реформаторський курс та представив громадськості Програму економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Амбітний план передбачав багато змін в економічний системі і навіть часткове виконання запланованого обіцяло вивести нашу країну на зовсім інший рівень розвитку. При Адміністрації Президента було створено Комітет з економічних реформ і активна робота почалась. Проте після двох років активних змін та досить суперечливих результатів по багатьом напрямках у суспільстві виникає питання, що з того, що було зроблено було правильним по суті та заслуговує називатись «реформою».

Минуло вже півтора роки реформ Віктора Януковича. Амбітний план перетворень по багатьох напрямках показав значний прогрес, однак, загалом, процес реформ поки ще ніхто, навіть серед представників влади, не наважився назвати успішним. Правильно викладені на папері пріоритети та послідовність кроків зіткнулись з фінансовими та політичними інтересами різних груп впливу, а тому природно, що на початку 2012 року план реформ був масштабно «уточнений». Звісно, кожен план з часом потребує коригувань, однак порівняльний аналіз оновлених реформаторських планів показав, що по багатьох напрямках «реформатори» просто відмовляються від своїх початкових нібито шляхетних намірів.

Протягом останніх двох років в Україні відбувається процес соціально-економічних перетворень відповідно до Програми Реформ Президента на 2010-2014 роки. Не дивлячись на значну кількість прийнятих нормативних документів в 2010-2011 рр, релазація Програми відстає від амбітних планів і за жодним напрямом не було досягнуто всіх передбачених на цей період цілей. Серед затверджених законодавчих змін є ряд позитивних ініціатив, які, однак, можуть мати обмежений вплив через існуючі практики адміністративного тиску, корупцію та недовіру судам. Чимало з прийнятих нормативних актів носять технічний характер, а значить не можуть суттєво змінити ситуації в галузях, що регулюються. Схвальними є реальні кроки у реформуванні соціально важливих сфер – медицині, освіті, пенсійного забезпечення, – але поки зарано говорити про значні зміни в цих галузях. Серед пріоритетних напрямів реформ є багато таких, по яким фактично нічого не відбувалось. Це стосується електроенергетики та нафтогазової промисловості, де тісне переплетіння політичних та приватних інтересів потужних бізнес-груп заважає проведенню реформ. В цілому, процес реформування часто характерезується закритістю і непрозорістю. Крім того, по ряду важливих напрямів уряд не шукає громадського консенсусу, виконуючи вимогу про консультації з громадськістю лише формально.

Нобелевський лауреат Дуглас Норт виділяє дві системи сучасного соціально-економічного устрою. Перша – це система відкритого устрою, яка базується на принципах відкритості та чесної гри. Друга – це система обмеженого доступу, яка опирається на нерівні правила гри (пільги, привілеї), що обмежують як економічну, так і політичну конкуренцію. У першому випадку відкрита система дає можливість досягти успіху найбільш конкурентним гравцям (які пропонують найбільш якісні і при цьому найбільш дешеві товари та послуги). У випадку ж обмеженої системи успіх залежить лише від близькості до клану, сім’ї чи касти. Україна, очевидно, належить до системи обмеженого доступу і потребує фундаментальних змін для побудови відкритості. Натомість політична еліта, так само як і бізнес-еліта, стикаються з конфліктом інтересів коли йдеться про фундаментальні перетворення, оскільки ці зміни загрожують руйнацією їх власних надприбуткових схем. За таких умов єдиним, хоча і надзвичайно важким шляхом є побудова попиту на реальні зміни «знизу», з боку широкої громади.

У роботі представлено результати проекту “Аналіз перспектив торговельних відносин між Україною та Європейським Союзом“.

Презентація містить огляд основних результатів моделювання та якісного аналізу можливих ефектів від створення зони вільної торгівля між Україною та ЄС, а також детальний аналіз можливих соціальних наслідків.

Цей звіт є базовим для проведення розширеного аналізу в рамках проекту “Аналіз перспектив торговельних відносин між Україною та Європейським Союзом“.

У звіті наведено аналіз окремих підсекторів сільського господарства України у контексті міжнародної інтеграції. Дослідження має на меті оцінити можливі економічні наслідки впливу створення Зони Вільної Торгівлі між Україною та ЄС для вітчизняного сільського господарства. Звіт є основою для більш широкого дослідження, що проводиться у рамках проекту “Аналіз перспектив торговельних відносин між Україною та ЄС”.

У роботі представлений огляд сектору транспортних послуг в Україні (дорожний транспорт, залізничний, водний тощо). Розглянуті двосторонні угоди між Україною та ЄС, які мають вплив на цей сектор, а також здійснено аналіз економічних та екологічних наслідків приєднання України до зони вільної торгівлі. Цей звіт є базовим для проведення розширеного аналізу в рамках проекту “Аналіз перспектив торговельних відносин між Україною та Європейським Союзом“.

У роботі представлено результати першої фази дослідження, яке виконується у рамках проекту ENEPO. Дослідження “Вартість та вигоди інституційної гармонізації” має на меті визначити економічні наслідки інституційної гармонізації між країнами Європейського Союзу та східними сусідами ЄС (лише англійська версія тексту).

Переглянути архів по роках