Новини

Як боротися з тіньовою економікою?

1000_545_1482936237-9739
Cтарший економіст CASE Україна Володимир Дубровський у статті для “Економічної правди” дав повноцінну картину виходу української економіки з “тіні”.

Згідно дослідженню  міжнародної асоціації сертифікованих бухгалтерів та аудиторів — АССА щодо світової тіньової економіки, Україна посіла третє місце з показником майже 46% від офіційного ВВП. Щоправда, українців цим не налякати.
Що таке “тіньова” економіка?
1) достовірних цифр стосовно цієї теми очікувати не варто. Мінекономіки відносить до “тіні” усі збитки підприємств, а дані АССА базуються на опитуванні керівників бізнесу.
2) точніше буде говорити про обсяги діяльності, з якої не сплачені податки, або, ще точніше, про обсяг втрат бюджету.

3) економічна наука оцінює так звану альтернативну вартість тих чи інших рішень

4)  стверджувати, що бюджет втрачає стільки-то гривень внаслідок неофіційної зайнятості, не зовсім коректно, оскільки невідомо, чи були б відповідні робочі місця взагалі створені, якби за них довелося платити ЄСВ, ПДФО та військовий збір

5) альтернативні сценарії можна оцінити тільки гіпотетично, тому зазвичай доводиться користуватися примітивними оцінками.
6) Левову частку “тіні” становлять офшорні схеми і митні порушення. Порушення ж, пов’язані із спрощеною системою оподаткування, попри їх масовість, не перевищують десятої частини від усього дослідженого обсягу.
7) важлива відмінність нашої тіньової економіки — це її офіційність. У більшості випадків, з якими доводиться мати справу політикам та експертам в різних частинах світу, йдеться про цілком неофіційну діяльність.
8) кількість чистих “тіньовиків” зростає при кожному погіршенні умов роботи за спрощеною системою оподаткування, адже відмовитися від офіційної реєстрації не означає відмовитися від заробітку, хіба що на користь трудової еміграції.
9) гірше тіньової зайнятості може бути тільки відсутність будь-якої роботи або ж суто кримінальна “робота”. Саме це є найпершою альтернативою, якщо йдеться про дрібні масові порушення.
10) не завжди боротьба з “тінню” взагалі виправдана. Не випадково навіть розвинені країни не поспішають приставляти по інспектору до кожного дрібного торговця чи домашнього майстра.
11) Збільшення надходжень до бюджету не створює цінності, а лише переміщує ресурси між секторами. Необхідні для цього витрати, як правило, є чистими втратами, тому не кожна “схема” варта тих зусиль, які потрібні для її закриття.
12) прогрес у боротьбі з “тінню”, отже, підвищення податкових надходжень, повинен супроводжуватися зниженням податків для сумлінних платників, адже головна причина “тінізації” — це зависокий рівень загального податкового навантаження.
13) Саме зниження податків завжди було і залишається найефективнішим засобом виходу з “тіні”. Особливо це стосується прямих податків на доходи громадян, надто на працю.
14) стратегія детінізації єдино ефективна для корумпованої країни з глибокими традиціями неповаги до закону, особливо до податкового.
Листопад 29, 2017